Моральний кодекс перекладача

Ми навмисно обрали це формулювання, не маючи на увазі сторонніх асоціацій, покладаючись лише на основне значення кожного слова в цьому формулюванні. У будь-якій професії є свої моральні норми і закони професійної поведінки, які не можна порушувати. Не завжди вони мають вигляд заповідей, але, мабуть, завжди базуються на засадах християнської моралі.

Професійна етика перекладача в ХХ столітті, ще не встигнувши остаточно сформуватися, піддалася майже повному руйнуванню. На це є свої причини, і в результаті всі поголовно – і перекладачі, і клієнти – знають, що таке переклад, а з приводу того, яким він має бути, кожен має право думати, що йому заманеться. Колись ця аморальна ситуація була комусь вигідна, зараз вона сильно шкодить професійному іміджу перекладача і позбавляє його «ґрунту під ногами».

Етика перекладача

Правила ситуативного поведінки припускають повну адаптацію перекладача до ситуації, в якій він опинився. Якщо великий вчений або кінозірка можуть бути одягнені зухвало або неадекватно себе вести, то перекладач – ні.

Перебуваючи в ролі транслятора, перекладач повинен бути непомітний як особистість, не відволікати на себе увагу, його завдання працювати передавальною ланкою інформації. Тому він повинен бути одягнений охайно і відповідно нагоди, дотримувати загальноприйняті правила пристойності. Порушує він їх тільки тоді, коли вони несумісні з його основною професіональною роллю в ситуації.

Оптимізація роботи

Підвищення ефективності роботи перекладача означає, як правило, зменшення часу, який доводиться витрачати на певний обсяг тексту при збереженні чи поліпшенні якості перекладу.

Часто виконання цих нескладних у формулюванні завдань стає неможливим: швидкість перекладу і подальшого редагування тексту немов завмирає на певному етапі, настає межа можливостей перекладача. І якщо поліпшення якості перекладу здійснено при постійному самовдосконаленні, то на швидкість роботи це впливає незначно. Особливо це відчутно при освоєнні нових тем, при переході до роботи в нових областях, коли темп роботи може значно сповільнитися через брак досвіду та необхідності постійного звернення до словників та джерел інформації. Для того, щоб підвищення ефективності все ж стало можливим і досить помітним, необхідно провести оптимізацію роботи.

Починається цей процес, як і в інших сферах, з аналізу всіх етапів і пошуку найбільш проблемних факторів.