Робіть посилання на сайти, що торгують вашими книгами. Попросіть всіх друзів і знайомих написати відгуки на вашу книгу.Ніколи не пишіть відгуки самі: стиль письма – це як почерк, його завжди можна розпізнати. Крім того, на деяких сайтах можна подивитися усі версії, надіслані тим чи іншим користувачем. Якщо покупець помітить, що з 10 відгуків 9 Написати одною особою, це не додасть вам плюсів.

Обов’язково перевіряйте опис своєї книги. Частими є випадки, коли прізвище автора або назву книги написано неправильно. У цьому випадку потенційні покупці не зможуть знайти вас через пошукову систему. Якщо Ви помітили помилку, попросіть адміністрацію сайту виправити її. Зазвичай проблем з цим не виникає.

Каталоги

У регіонах значний відсоток книг продається через каталоги. Передплатник отримує їх поштою, роздивляється обкладинки, читає анотації і замовляє те, що йому подобається.

Для того, щоб потрапити на їхні сторінки, видавці змушені встановлювати дуже низьку відпускну ціну – інакше через витрати на каталоги і доставку вартість книг зростає і вони стають не по кишені покупцям.

Частина книжок розходиться по бібліотеках. Нові книги потрапляють туди наступним чином:

• Видавництво надає у відповідні державні органи обов’язкові примірники, які потім розподіляються по бібліотеках.

• Бібліотеки закуповують частину тиражу через видавництва, оптові фірми і каталоги.

• Дар фізичних і юридичних осіб.Важливу роль відіграють колектори – спеціальні торгові організації, які забезпечують бібліотеки новими надходженнями.

Єдина мережа колекторів була створена в 1930-і роки, і до розвалу СРСР на неї припадало до 20% книжкового обігу в країні. На початку 1990-х державні колектори зрівняли в статусі з іншими торговими організаціями, але у бібліотек не було грошей, щоб платити за книги, і в результаті велика частина колекторів закрилася.

Як альтернатива незабаром були створені комерційні організації, що спеціалізуються на забезпеченні бібліотек новими фондами, і зараз вони функціонують нарівні з державними.

У кожній бібліотеці є фахівець, що відповідає за комплектування фонду. Він отримує від колекторів, видавців і оптовиків каталоги і вибирає те, що буде користуватися попитом у читачів.

Продаж книг в інтернеті і через каталоги

Книги є одним з самих ходових товарів в інтернеті. І число людей, що роблять он-лайн покупки, зростає з кожним роком.

Книжкові он-лайн магазини можна поділити на такі категорії:
• неспеціалізовані магазини, що торгують книгами будь-якої тематики
• спеціалізовані магазини, що торгують літературою лише певного типу
• магазини видавництв, які торгують своєю продукцією та продукцією дружніх компаній
• магазини великих книготорговельних компаній та книжкових магазинів
• магазини на сайтах авторів, де продаються тільки їх власні книги.

Основні характеристики книжкової торгівлі в Мережі:

• Можливість моментально знайти те, що потрібно.

• Ціни, як правило, дешевше магазинних, проте вартість доставки нерідко зводить цю перевагу нанівець.

• Можливість зробити замовлення он-лайн. Процедура оплати через інтернет ще не до кінця налагоджено. Існує декілька платіжних систем, жодна з яких не є універсальною. Заплатити через картки Visa, MasterCard і т.п. можна далеко не завжди, крім того, багато хто боїться вводити номери карток, оскільки побоюються шахраїв.

• Можливість подивитися читацькі відгуки. Традиція писати відгуки на вподобані книги не до кінця сформувалася: навіть супербестселери рідко збирають більше двох десятків відгуків. У той же час на найбільшому англомовному книготорговому сайті http://amazon.com на популярні книги пишуться сотні, а іноді тисячі відгуків. На багатьох  сайтах введено попереднє модерування повідомлень – і це теж не допомагає розвитку культури читацького відгуку.

• Спонтанні покупки в інтернеті рідкісні (якщо не вважати активно розрекламованих видань), тоді як у звичайному магазині людина може наткнутися на книгу і зацікавитися нею. Щоб знайти якесь видання в загальному потоці, читач повинен знати принаймні назву і ім’я автора. Або шукати книгу на ту чи іншу тему.

• Доставка поки залишає бажати кращого. Особливо плачевно справи з доставкою книг за кордон. Деякі покупці чекають товар місяцями.

• Як правило, читач не може погортати книгу перед покупкою. Правда, в деяких випадках видавництво спеціально піклується про те, щоб перші кілька сторінок були викладені на сайті магазина.

• Інформація про авторів часто або відсутня, або роками не оновлюється.

Далі все буде залежати від швидкості продажів: книга буде лежати на «кубику» до тих пір, поки вона добре продається. У кожного магазину свої вимоги – від 4 до 20 примірників на день і більше. Як тільки продажі сповільняться, книгу відправлять на полицю – корінцем вперед. І це поставить хрест на ній, як на бестселері.

Успіх на першому етапі визначається так: як можна більша кількість магазинів має замовити книгу і викласти її на «кубик». Це найкраща реклама: покупці помічають твір і мають можливість оцінити його. Іноді за «кубик» доводиться платити, але так відбувається лише в тих випадках, коли адміністрація магазину не особливо розраховує на хороші продажі або коли на «кубик» претендує книга невідомого автора, що вийшла в маленькому видавництві.Для книгопродавців дуже важливо не помилитися і не взяти на реалізацію неліквід. Прибутковість книжкових магазинів невелика, і подібні промахи можуть дорого обійтися власникам. У нашій країні ніхто не проводить серйозних досліджень читацьких уподобань, профільні ЗМІ нерідко продають місця в рейтингах тим, хто готовий платити. У результаті товарознавці змушені покладатися на досвід, інтуїцію і чутки, що циркулюють у книжковому співтоваристві: який автор дійсно користується попитом? На кого робити ставку?

В інтернеті можна знайти лідерів окремого видавництва або лідерів в окремому магазині – але і тут треба усвідомлювати, що рейтинги далеко не завжди збігаються з реальними цифрами.

Одним словом, все перевіряється на практиці – і за дуже короткий період у кілька тижнів.

Фактори, які впливають на хід продаж:

• Зовнішній вигляд книги. Помітна обкладинка, зрозумілий опис, чітка орієнтація на потреби цільової аудиторії.

• Текст. Продаваній книзі зовсім необов’язково бути шедевром всіх часів і народів. Якість тексту має бути достатньою для людей, на яких орієнтоване дане видання.

• Розмір цільової аудиторії. На «кубик» не потрапляють книги, націлені на вузький сегмент ринку.

• Ціна. Вона повинна відповідати очікуванням і можливостям покупця.

• Сезон. Деякі книги краще продаються влітку, деякі – взимку. Щось іде на ура під Новий рік, щось під Великдень.

• Наявність реклами.

• Наявність чуток (у тому числі в інтернеті).

У будь-якого видавництва є кілька творів, на які робиться особлива ставка. На редакційній раді виділяються дві-три книги з хорошим потенціалом і їх починають просувати – кожен співробітник у своєму сегменті: хтось працює з великими оптовиками, хтось – з інтернет-магазинами, хтось – з каталогами, хтось з пресою і т.п. Витрачається рекламний бюджет і в результаті з’являється інформаційне поле: про книгу знають і продавці і населення. А далі справа за читачами: якщо вони стануть купувати книгу, значить, усе добре, якщо ні – кампанія згортається.Магазини

Основний канал реалізації книг – це торгові точки. Їх можна поділити на такі категорії:

• магазини (мережі), які належать видавництвам;
• магазини (мережі), які належать оптовикам;
• незалежні книжкові мережі;
• незалежні окремі магазини;
• непрофільні магазини, які поряд з книгами торгують іншими товарами (супермаркети, універмаги і т.п.);
• спеціалізовані книжкові кіоски;
• неспеціалізовані кіоски.

Магазини також діляться на великі, середні і дрібні – залежно від торговельних площ і асортименту.

Книги закуповуються або у видавців, або у оптовиків. Товарознавці (закупівельники) переглядають каталоги і прайс-листи та вибирають те, що, на їхню думку, має добре продаватися.

Видавництва намагаються підхльоснути попит. Вони направляють контрагентам інформаційні матеріали про найбільш перспективних новинки, а також проводять семінари для продавців. У деяких випадках книги постачають рекламними матеріалами – плакатами, закладками і т.п. Велике видавництво може натиснути на оптовиків і роздати тираж в добровільно-примусовому порядку: «Якщо не візьмете ось цю книгу, не дамо іншу, популярну, за пільговою ціною». Але такими прийомами не зловживають.

У більшості випадків тираж дається на реалізацію з правом повернення, і якщо книга не розходиться, то через деякий час видавництво отримує її назад.

Стандартна відстрочка платежу в книжковому бізнесі – 60-90 днів (але буває і більше): до цього терміну стає ясно – пішла книга чи ні. Цей звичай ділового обороту – справжня біда для галузі. Видавець і так отримує невеликий прибуток з кожного примірника, а йому ще доводиться чекати, коли гроші надійдуть на рахунок.

Книги із загального потоку вирушають у вільне плавання: для них найважливіше – взагалі опинитися в книжковому магазині, причому на правильній полиці.

У видавців не вистачить грошей, щоб рекламувати всіх авторів. Книга для них – лотерея: виграє – добре, не виграє – ну і добре. Головне, щоб баланс виграшних і невиграшних квитків не порушувався.

Легенда № 8. На коми і дрібні мовні помилки можна не звертати увагу: якщо що, в редакції поправлять.

Поправлять, якщо ваша тема – це гарантований бестселер (зауважимо, йдеться про тему, а не про сюжет і стилі викладу). А якщо ви робите ставку на щось інше і при цьому допускаєте багато похибок, книга полетить в сміттєву корзину. Виправляти чужі помилки – це витрачати робочий час, який хтось повинен оплачувати.

Легенда № 9. Видавці  наживаються на «лівих» тиражах і не платять авторам їх законних гонорарів.

Ця легенда особливо популярна серед початківців авторів, які не розуміють, чому вони так мало заробляють. Насправді «ліві» тиражі ще треба заслужити – в обхід автора друкують тільки надпопулярні твори. Половину книг, в принципі неможливо продати, і ніхто не буде перевидавати те, що і так лежить мертвим вантажем.

«Ліві» тиражі друкуються на провінційних поліграфічних комбінатах. Робиться точна копія – з усіма кодами, включаючи назву друкарні та номер замовлення. Якщо немає очевидного виробничого браку, то відрізнити оригінал від підробки зможе лише експерт.

На місцях є мережа розповсюджувачів. За документами вони купують дві книги, видані в законному порядку, а до них додають ще вісім контрафактних примірників, які, зрозуміло, обходяться дешевше.

Бізнес цей давно поділений, і нерідко йому протегує місцева влада. Домовленість приблизно така: наша міліція не буде вас ображати, а ви нам зробите агітаційні матеріали до виборів. При цьому офіційно комбінат не друкує нічого, крім районної газети та бланків рахунків-фактур.

Легенда № 10. Письменницька слава – це дуже приємна штука.

Якщо ваша книга «вистрілить», то перше, з чим ви зустрінетесь – це масова недовіра. Журналісти, колеги, знайомі – всі будуть дивуватися: як вам вдалося вибитися в знаменитості? Ви що – хабар комусь дали?

Це закон життя: тих, хто висовується, не люблять. Особливо спочатку, коли ви вже стали відомі, але ще не заробили статус гуру. Письменницька слава – це в тому числі кілька придворних шизофреніків, які будуть вишукувати ваші огріхи і виставляти їх на загальний огляд. Це вічний неспокій: а що, якщо моя наступна книга буде продаватися гірше попередньої?

Хоча, треба визнати, у письменницької слави є два великих плюси: захоплені читацькі відгуки і непогані заробітки.